Своїх дітей приведемо навчатися в гімназію імені Лесі Українки

2016-10-18

Своїх дітей приведемо навчатися в гімназію імені Лесі Українки

25 літ – це не такий уже й великий проміжок часу. Але скільки творчих особистостей пройшли за цей час по класах, коридорах, залах гімназії імені Лесі Українки! Співпрацювали з педагогами, переймали їхню мудрість, навчалися бути толерантними, гідними імені Людина.

Міркуючи у своїх учнівських творах про майбутнє, випускники 2010 р. Піддячий Дмитро та Возняк Анна нібито передавали мої відчуття та погляди на те, ким бути і яким бути: «Кожній людині її професія повинна приносити радість: треба йти на роботу з піднесеним настроєм, щоб дарувати щастя людям, з якими працюєш»; «У кожного покликання своє, у кожного своя мрія, але мета одна – займатися тим, до чого в тебе є хист та вміння до того, що може зробити твоє життя щасливим і сповненим радості». Я як учитель відчуваю радість і гордість за тих дітей, які навчалися в нашій гімназії ім. Лесі Українки.

… Випускники 2001 року. На все життя залишилася найулюбленішою їхньою вчителькою Розбицька Галина Андріївна – їхня перша «шкільна мама». З її легкої руки золотого вчителя гімназії (звичайно, і відповідальної праці колег) народилися 22 випускники, які закінчили гімназію імені Лесі Українки із золотою чи срібною медаллю! Вдумайтеся в це число! Серед них і Лазарєв Андрій (на жаль, сьогодні його вже немає серед нас), але пам'ять світла та чиста вічно житиме в серцях його рідних і друзів, друзів – однокласників.

З ініціативи мурого наставника молоді, пошуковця, новатора, почесного громадянина міста Ліни Дмитрівни Наумець та в тісній співпраці з гімназистами було видано в 2012 р. книжечку віршів «Між двох вогнів» Андрія Лазарєва ; серед неповторних поезій автора чимало тих, які він створив, ще навчаючись у гімназії. Я переконана: любов до українського слова, української літератури жила і живе в серцях гімназистів.

2003 рік. Цей випуск запам’ятався свою унікальністю. Протягом двох років учні працювали за методом проектної технології, досліджуючи життя і творчість Юрія Івановича Ковальського, − «Наш край подарував українцям Юрія Ковальського» (науково – дослідницьку роботу «Юрій Ковальський як поет і громадянин» писав Петро Семенька). Навесні 2003 р. учні 11-А кл. презентували видану ними книгу «Чого ми тут, на цій землі?», зібравши спогади колег, друзів, рідних – дружини, сина, дочки; листи Юрію Івановичу та Юрія Івановича, поезії українських поетів, що присвячувалися Юрію Ковальському.

Гімназисти – постійні учасники творчих вечорів, які відбуваються в музеї Родини Косачів. Діти з гордістю співпрацюють з творчою інтелігенцією Новограда – Волинського, зокрема з Ліною Дмитрівною Наумець, Валентиною Антонівною Ксендзук, Лесею Архипівною Гудзь, Світланою Олексіївною Челядіною та Галиною Василівною Ковальською.

Запам’яталася робота учнів 8 – их класів (майбутніх випускників 2010 р.) над проектом «Місто, в яке я вірю,» коли гімназисти створили книжечку з учнівських творів – роздумів під назвою «Звягель очима гімназистів», розмістивши в ній і свої фото та короткі відомості про себе. Ця учнівська книжечка була присвячена 750 – річчю Новограда – Волинського.

У 2015 р. газета «Лесин край» провела конкурс на кращий учнівський твір про рідну школу. Переможцем стала учениця 10-А кл. Назарчук Анна, якій диплом про перемогу вручила на гімназійному святі першого вересня журналіст газети «Лесин край» Л.А. Гудзь.

Нинішні випускники (серед яких навчається й Анна Назарчук) у своїх учнівських творах сповідуються, чи віддали б вони в майбутньому своїх дітей навчатися в гімназію імені Лесі Українки, і одноголосно стверджують: «Так!»

Я вдячна вам, мої дорослі діти, за вашу мудрість, працьовитість, наполегливість і, звичайно, за ваш патріотизм.

З повагою К.І. Пилипенко, учитель вищої категорії, учитель – методист.

Гімназія імені Лесі Українки – це такий єдиний навчальний заклад у Новограді-Волинському. 19 жовтня цей навчально-виховний комплекс святкує своє двадцятип’ятиліття. Чи віддали б ми у майбутньому своїх дітей навчатися в гімназію імені Лесі Українки?

Ідеальна школа – це навчальний заклад , в якому діти люблять знання і їм подобається їх здобувати; в якому вчителі прислуховуються до кожної дитини, розвивають її індивідуальність і готують до справжнього дорослого життя.
Я вважаю, що під опис ідеального навчального закладу підходить гімназія імені Лесі Українки – школа, в якій я навчаюся протягом одинадцяти років.
Чому я так думаю? По-перше, тому що гімназія - це мій другий дім. Тут панує дружня атмосфера. А створюють цю атмосферу вчителі. На мою думку, у нашій школі працюють чудові педагоги:розумні,справедливі,уважні. Я дійсно отримую не тільки якісні знання, а й задоволення від їхніх уроків.
Також хочу додати, що в нашому навчально-виховному комплексі існують різні профілі: фізико-математичний, хіміко-біологічний, філологічний. Так,кожен учень може обрати той профіль, який йому до вподоби , і вивчати поглиблено ті предмети,які знадобляться йому в майбутньому.
А ще під час навчального процесу в гімназії імені Лесі Українки проводять різні заходи: різноманітні змагання, турніри, олімпіади та конкурси, які дають можливість всесторонньо розвиватися учням. Ось,наприклад, 19 жовтня цей навчальний заклад святкуватиме 25-ліття. До цього дня готують святковий концерт, в якому братимуть участь діти з різних класів.
Отже,якщо в майбутньому переді мною постане питання, в яку школу віддавати своїх дітей навчатися, я не буду довго думати і вагатися, а оберу гімназію імені Лесі Українки.
Ковальчук Ольга , 11-Б

Між столітніх лісів і розкішних садів Новоград-Волинський стоїть величаво, а в серці містечка, як іскра надій, – гімназія - гордість і слава. Саме тут ми провели найкращі одинадцять років нашого дитинства.
Навчаючись у школі, я відчувала радість,гордість,моральне задоволення від того,що пишалася званням гімназиста. Саме тоді ,коли ми навчаємося в нашій школі, вона святкує своє повноліття. Окрилюють думки, що в період нашого навчання ми разом із нашою школою відзначаємо такі важливі дати. І ось саме тоді, коли ми маємо її, на жаль, покинути, ми відсвяткуємо разом її ювілей. Це свідчить про те , що нас школа запам’ятає. Так само,як і ми запам’ятаємо її. Адже гімназія – у серці рідний дім! Учителям, учням,батькам тепло й затишно в нім. Тут завжди панує злагода, адже гімназія проголошує життя на принципах справедливості, добра, миру, краси , гармонії та творіння. Безсумнівно,кожен пункт із вищевказаних виконується і кожен відвідувач їх дотримується. Я надзвичайно рада , що постійно знаходжуся в колективі освічених,дружніх,розуміючих людей. Кожен учитель – майстер своєї справи,який зрозуміло та досконало пояснює матеріал, доносячи його учням чисто та зрозуміло, так , що кожен розуміє матеріал і з розумом використовує протягом уроків і взагалі всього життя.
Я б хотіла, аби майбутні покоління з-поміж усіх шкіл мого рідного міста обирали саме нашу школу,адже такої більше немає. Лише тут кожен ставиться до тебе з розумінням.
Бажаю своїй рідній школі світлого майбутнього,кмітливих учнів, учителів – професіоналів та миру. Я впевнена,злагода пануватиме тут завжди , адже це – школа мрії та любові,де тебе завжди всі підтримують і розуміють.
Самойлюкевич Владислава , 11-Б

У нашому місті одинадцять шкіл. Але я вважаю,що моя - найкраща. Тому, що вона унікальна і неповторна. Я з точністю можу сказати, що гімназія імені Лесі Українки першою отримала такий статус в усій Житомирській області. На мою думку, це одна з головних особливостей нашого навчального закладу.
Одразу після заснування школа прагнула стати найкращою. За доволі короткий термін їй це справді вдалося. Великий внесок зробили кращі вчителі міста, а також учні,які з радістю та повною віддачею працювали щодня, не покладаючи рук. Гімназисти з легкістю займали призові місця на всіх олімпіадах та конкурсах. Тоді про гімназію дізналися далеко за межами області.
З того часу моя школа випустила багато учнів і дала ґрунтовні знання, які допомогли їм в подальшому дорослому житті.
Навчально-виховний комплекс не втрачає позицій і донині. Тому кожен знає, що бути гімназистом – це престижно.
Я горджуся тим, що гімназія ввела багато традицій, які згодом перейняли й інші школи міста та району. Одна з них – вишиванки. Гімназисти одягали їх на всі свята, що відрізняло їх від учнів інших шкіл. А з іншого боку – це пам’ять про наших предків.
Шкільне життя назавжди закарбується в моїй пам’яті. Якщо в майбутньому постане питання про вибір школи , я з упевненістю можу сказати, що обов’язково приведу сюди своїх дітей.
Павловський Ярослав, 11-Б клас

Без перебільшення можна стверджувати, що школа готує нас до виходу в доросле життя. Так і моя рідна школа, яка створює міцний фундамент у житті своїх учнів, який допоможе в подальшому будуванні кар’єри.
Звісно, за одинадцять років навчання в нашому житті бували різні випадки, моменти – і позитивні й негативні. Буває так, що оцінки не завжди виходять такі , які б хотілося , і в такі моменти більшість учнів починають звинувачувати в цьому вчителів,своїх батьків чи ще якісь обставини,але головна проблема – в нас самих. Коли ми почнемо з відповідальністю підходити до речей, наші справи стануть кращими не тільки у школі,а й у повсякденному житті. Не буде зайвих переживань, що дасть змогу сфокусуватися на важливих речах, не відволікаючись на негативні фактори. Ми будемо отримувати більше гарних емоцій від цього процесу.
У нашій школі існує багато профілів, з яких учень може вибрати предмет,який цікавить його найбільше. Також є різні факультативи та гуртки, які допоможуть різносторонньо розвиватися.
Отже,якщо обставини в моєму житті складуться так, що я буду жити в Новограді-Волинському, то я, звісно ж, віддам своїх дітей у цю чудову школу.
Фурман Олександр, 11-Б клас

Особисто я не можу уявити навчання в іншій школі, напевно, тому що я до неї звик, недарма я навчався в гімназії аж 10 років. Також моя сестра недавно почала свій навчальний шлях саме в цьому закладі. І моя мама закінчила гімназію імені Лесі Українки. Таке відчуття, що мої внуки теж будуть тут учитися.

Уже цілих 25 років наша школа існує та дає знання для подальшого навчання учням.

Як одинадцятикласник можу сказати, що підготовка до вступних екзаменів тут на вищому рівні, і тому я на сто відсотків упевнений в гарній здачі ЗНО.

Неповторність моєї школи полягає в тому, що тільки тут працюють такі чудові, добрі та чуйні вчителі, які здатні знайти підхід до кожного учня. На кожному уроці вони вкладають велику частину своєї душі в нас. Без знань людина не зможе прожити сьогодні ні в одній країні світу. У будь-якій точці Землі цінується людина освічена. Тому наші вчителі кожній дитині допомагають засвоїти новий матеріал не тільки для хороших оцінок, але і для якісних знань.

Зважаючи на всі плюси гімназії, я би з радістю віддав своїх дітей навчатися в НВК ( саме так називають наш заклад сьогодні).

Ящук Микола, 11-Б клас

Двадцятип’ятиліття, як на мене, - це велика дата, бо мені тільки шістнадцять років. Але для історії – це зовсім невеликий відрізок часу. Двадцять п’ять років тому, в далеких дев’яностих, коли була відкрита гімназія імені Лесі Українки, це підняло рейтинг нашого міста в області. Перейняти досвід наших учителів приїжджали колеги з Рівненської, Волинської та інших областей.

Ніхто не знає своєї долі і не може навіть знати, що буде з ним за рік, місяць або тиждень. Тому і я не знаю, чи буду проживати в нашому місті. Якщо моє життя складеться так, що я залишуся в Новограді-Волинському, то постає питання, чи приведу я в майбутньому своїх дітей до рідної для мене школи. Мені важко відповісти на це питання зараз, навчаючись у школі, де на сьогоднішній день працюють одні з найкращих учителів міста або навіть області. У цьому закладі мені прищепили любов до Батьківщини й дали цілий вагон знань, які я буду використовувати протягом свого тернистого життєвого шляху.

Якщо колись мені потрібно буде вести свою дитину до храму знань і моя школа буде мати такий рівень, як зараз, то, звісно, я приведу сюди свою дитину.

Савчук Олександр, 11-Б клас

Усі ми знаємо, що шкільний період є важливим для кожної людини. На мою думку, від вибору школи залежать наші знання, освіта і подальше навчання у вищих навчальних закладах.

Звісно, у моєму містечку Новограді-Волинському є чимало шкіл, але я навчаюся в гімназії імені Лесі Українки. Моя мама переконана, що гімназія – найкраща школа в місті, тому матуся віддала мене з братом навчатися саме в цей заклад. Я впевнена, що навчання в гімназії допомогло моєму братові вступити на бюджет у вищий навчальний заклад та допоможе мені в майбутньому. Учителі в моїй школі дають нам не тільки знання, але й допомагають долати перешкоди та труднощі життя. Чи подобається мені моя школа? Безперечно! Я дійсно рада, що не помилилася у своєму виборі школи.

Навчаючись у гімназії, я отримала багато корисних умінь, що знадобляться мені в житті: спілкуванню з людьми, роботі в колективі, а також дружбі. Школа сильно вплинула на формування мого характеру, і допоміг мені в цьому мій дружній клас та привітні вчителі. Також зовсім скоро, дев’ятнадцятого жовтня, гімназія імені Лесі Українки святкуватиме свій день народження, своє 25-річчя. Користуючись нагодою, я хочу побажати улюбленій школі процвітання та довгих років існування. Хочу побажати кмітливих та талановитих учнів, які збагатять потенціал гімназії. До речі, говорячи про переваги моєї школи, я задумалася над питанням: чи віддала б я своїх дітей навчатися в гімназію? Я впевнена, що так. Бо я точно знатиму, що мої діти стануть освіченими та мудрими, якщо будуть навчатися в моїй рідній школі.

Отже, гімназія імені Лесі Українки – це дійсно хороший навчальний заклад, де ми можемо не тільки отримати знання,а й знайти друзів та стати людьми.

Марчук Уляна, 11-Б клас

Отримання освіти є рушійною силою в житті будь-якої людини. Без шкільних знань майже неможливо бути частиною сучасного суспільства. Тому вибір школи є важливим етапом для дітей та батьків.

Я навчаюся в гімназії імені Лесі Українки. Це єдина гімназія в Новограді-Волинському. Навчаючись у цьому закладі, я можу гордо заявити, що він недарма має таке ім’я. Дійсно, на мою думку, тільки в цій школі можна отримати ґрунтовні знання. Більше того, весь матеріал доступно пояснюється досвідченими вчителями. Якщо учень не зрозумів тему, він може в будь-який час підійти до свого викладача і той з радістю пояснить дитині ще раз.

Крім цього, у моєму навчально-виховному комплексі проводиться багато позашкільних заходів. На різноманітних гуртках та факультативах учень може знайти собі заняття до душі. Це допомагає розвивати його різнобічність.

Усі учні моєї школи мудрі, обдаровані та веселі. З таким колективом легко мати справу. Окрім спільно проведеного часу на уроках, ми спілкуємося між собою, знаходимо нових друзів. Так формується людська особистість та індивідуальність.

Дев’ятнадцятого жовтня цей навчальний заклад святкуватиме своє двадцятип’ятиліття. За всі ці роки гімназія пережила багато змін. Скільки учнів та вчителів пройшли крізь гімназійні двері… Але, незважаючи на всі ці зміни, гімназія імені Лесі Українки залишається однією з найкращих шкіл мого містечка.

Чи віддала б я своїх дітей навчатися в гімназію? Зважаючи на всі переваги й недоліки, я з упевненістю можу сказати, що так. Адже тоді я буду точно впевнена, що мої діти отримають найкращі знання і зможуть із упевненістю йти по життю.

Крупович Дарина, 11-Б клас