Зростаємо з Лесею разом (Репортаж з позакласного заходу)

2017-02-27

Читати до кінця!

Леся Українка – нетьмарна зірка в очах потомків, її ім’я сяє й сяятиме, як висока алмазна чиста зоря.

О.Гончар

«З іменем Лесі...» (рядки з вірша учениці 6-В класу Крістіни Іщенко) проходить у нашій гімназії декада, присвячена 146-й річниці від дня народження Лесі Українки.

Що знають, якою уявляють, бачать Лесю та її поезію, продемонстрували юні лесезнавці шостих класів, взявши участь у вікторині «Зростаємо з Лесею разом».

«Фантазіє, ти сила чарівна!» ─ під таким гаслом проходило дійство. Діти захищали свої міні-проекти образного бачення віршів Лесі Українки в конкурсі «Поезія ─ то доторк до душі». Тут вони виразно читали твори, ділилися враженнями від сприйняття їх, мотивували власні малюнки, музичний супровід до поезій.

Цікавим видався всім присутнім конкурс, у якому діти на сучасний лад створювали сторінку Лесі Українки у ВК.

Долучилися до привітань Лесі з днем народження у конкурсі «Вітає тебе, Лесю, вся родина».

Давали відповіді на цікаві запитання про життя письменниці (Лосі, Зеї (саме так називали Лесю в родині Косачів)).

Новим видом роботи, що може бути використаний учнями й на уроках літератури, був сенкан. Діти познайомилися з правилами його складання та самостійно склали п‘ятивірш на тему «Дочка Прометея».

Участь у вікторині була поцінована журі: I-е місце посіла команда 6-Б класу, II-е ─ 6-В і III-є ─ 6-А. Гімназисти отримали солодкі призи та, певна річ, високі бали на сторінку літератури із занесенням подяки за участь у лесезнавчій вікторині до щоденника.

PS. Від себе не можу не додати (оскільки залищився неприємний присмак, адже до підготовки і проведення заходу я доклала багато часу, праці, досвіду, знань... елементарно ─ преживань), що наступні ігри та вікторини, напевно, потрібно проводити в іншому форматі: не класні команди змагатимуться, а команди, що наберуться впереміш з різних класів, скажімо: до 1-ї команди підуть учні різних класів, яким за жеребкуванням випаде №1 і т.д. Тоді учні надаремно, безпідставно не будуть звинувачувати вчителів у тому, що вони заздалегідь ознайомили «своїх» дітей з умовами та запитаннями гри. Це обурює!!! Чому, на основі чого такі звинувачення?! Це ми, вчителі, даємо вам, любі наші діти, такий приклад брехні?! Заради чого? Що важливіше: чесне сумління чи підступно взята перемога?! Як для кого... Та все ж: може, варто самим краще готуватися до змагань, уважно слухати на уроках, аніж приходити на заходи із заздалегідь підготовленими шпаргалками та наперед з думкою: перемога буде за...тими-то, бо... Шкода, що діти вже в такому юному віці гарно вправляються у безпідставних звинувачуваннях когось, у даному випадку вчителів, тим самим забуваючи про свої прогалини у знаннях, розраховуючи часто-густо на те, що десь допоможе інет, десь за них зроблять батьки, десь можна списати... Та для того, хто цим не переймається, є гарний шлях: аби не брудними власне сумління та гідність замолоду, взятися за навчання, берегти «плаття з нову, а честь змолоду».

Учитель української мови та літератури Букша Т.Д.

25 лютого 2017рік